Люди 2

Якось спитала ти,
Чому ж я з тобою?
Сказав, що більш такої
У світі не знайти.

Думав, ходив, аж ось:
Декілька слів знайшлось
Скажи поміж сестер,
Що ці слова твої тепер!

Навіть коли я не я,
Ти все одно зі мною.
Ось чому я з тобою,
Ось чому ти — моя.

Навіть коли кричу,
Навіть коли ти плачеш.
Гавкіт стоїть собачий
Посеред розпачу.

Навіть коли болить,
Терпіти сил немає.
Ти мене обіймаєш
І я без крил лечу.

Бідам усім на зло
Коли обоє рябоє
Ти моя, що б не було
Ось чому я з тобою

Ось чому я з тобою

Люди ми тільки тоді,
як дуже сильно любимо.
Тільки тоді, коли любимо ми,
можемо зватись людьми

Скільки казати ще:
Серед усіх найкраща.
Навіть коли пропащий,
коли горить, пече.

Навіть коли ось-ось
Ти, а не інший хтось
Нізащо не втечеш,
Ти в жилах моїх течеш.

Навіть коли болить,
Терпіти сил немає.
Ти мене обіймаєш
І я без крил лечу.

Бідам усім на зло
Коли ми обоє рябоє
Ти моя, що б там не було
Ось чому я з тобою

Ось чому я з тобою

Люди ми тільки тоді,
як дуже сильно любимо.
Тільки тоді, коли любимо ми,
можемо зватись людьми