Malyy Pintea
Не тепер і не колись, а мабуть, ще в ті часи, як сам цісар під стіл пішки ходив,
не в чужій країні, а в зеленій Верховині народився у селі Три Пеньки
нічогенький хлопчик десь так кілограмчиків за п'ять. Назвали його Григором
на честь небіжчика діда. А як уродився, на хрестинах після третьої чарки, за
давнім карпатським звичаєм, стали йому до рук різні предмети тицяти. Ану, що
візьме малий, то те з нього й вийде.
Немовляті підносили і хліб, і сокиру, і Святе Письмо, але воно, нерозумне,
зупинило свій вибір на відьмацькій люльці. Доки гості пили та співали, малий
Пинтя, посмоктуючи люльку своєї нанашки, заснув.