Spovid'

О шостій ранку очі відкриваю я
Вдихаю, видихаю, медитація
Вода, йога, читаю книгу Бога
аби відчути точно де є моя дорога
Сніданок Гете, Шопенгауер, заходить Кант
А потім пензлями лоскочу палко полотно і талант
Шопен нашіптує руками точить стержень дій
А ввечері іду на сповідь від не благочесних мрій
Тримаю бажання в контролі, нє
не показую болі, я
Натерла душевні мозолі
Тепер в них є знаки в консолі
Програму на день з нею з вечора:
маму наберу
спечу безглютенове печиво
Собою приречена
Собою розбещена
Я чую ноти слабкості в твоїй душі і пастор не поможе простити їх
Ти можеш всім і собі брехати постити щось в інстаграм
Але панічні злі атаки відкривають тобі дах
Ти втікаєш від думок
Виникає новий блок
Так багато помилок
Наточили твій клинок
Бо ти бачила: злість, ненависть, зраду, помсту, гнів, бездушну хіть, самопохвалу й багачів, інтелігенцію на дні
Ні ні ні
Де баланс торкається до нутра чи світла чи темна ти є собі сестра."