Муляжі

Як черствими стали такими
Мені скажіть
І чому є люди
А є просто муляжі

Та вогонь все-таки сяє
В дитячих сумних очах
Любові вони нас вчать
Тож маємо пробачать

А холодний вітер
Сивиною бавив зі скронь
Розревітись
Означа ослабити бронь

Бачать діти
Бачить Бог крізь дим і вогонь
Як відділити?
Нам вороже все від свого?

Скільки втрат?
Де мій брат?
Де мій батько і син?

Чорний день
Чорна ніч
З чорних вуст голоси

Чути крик
В горлі хрип
Світ замовкне на мить

Пустота
Пустота
Не болить

Як черствими стали такими
Мені скажіть
І чому є люди
А є просто муляжі

Та вогонь все-таки сяє
В дитячих сумних очах
Любові вони нас вчать
Тож маємо пробачать

Як черствими стали такими
Мені скажіть
І чому є люди
А є просто муляжі

Та вогонь все-таки сяє
В дитячих сумних очах
Любові вони нас вчать
Навчіть мене пробачать

З пір'я гнізда - порожні
Та птахи не прилітають
У повітрі - тривожно
Та безпечні ще місця є

Сльози литиме кожен
Хоча сонце ще сяє
Як це стримати можна?
Коли люди щезають?

Але чорні мов ніч очі
Кажуть - нещасні
Свою посмішку стри
Сміх чомусь не на часі

Це суворе життя
Страх за руку трима
Де дитинство якого уже нема?

Як черствими стали такими
Мені скажіть
І чому є люди
А є просто муляжі

Та вогонь все-таки сяє
В дитячих сумних очах
Любові вони нас вчать
Тож маємо пробачать

Як черствими стали такими
Мені скажіть
І чому є люди
А є просто муляжі

Та вогонь все-таки сяє
В дитячих сумних очах
Любові вони нас вчать
Навчіть мене пробачать