Похмура Весна

Ми посланці хмурної весни, палкі, сумні.
Не буде, я сподіваюсь, ні ще гірш мені.
Весна теж вміє похмурою бути, слютна, брудна.
Вона в своїй журбі розкута, обмежень нема.

Шалені мокрі птахи співають на проводах.
І божевільні такі стукоче ритми вода.
Навколо все оживає і повертаються сни.
Я свою душу звільняю серед хмурної весни.

Ти вже не гострий, такий собі, вчорашній біль.
В повітрі танеш серед слабких, повільних хвиль.
Шепоче радіоприймач тихенько мені.
Невдовзі прийдуть приємні й гарячі сонячні дні.

Шалені мокрі птахи співають на проводах.
І божевільні такі стукоче ритми вода.
Навколо все оживає і повертаються сни.
Я свою душу звільняю серед хмурної весни.

Весна похмура такого болю мені завдала
Тепер я вдячна за кожен промінь, за краплі тепла.
Не забруднила душі, не зрадила серце своє.
І не втікла і не соромилась того, ким я є.

Шалені мокрі птахи співають на проводах.
І божевільні такі стукоче ритми вода.
Навколо все оживає і повертаються сни.
Я свою душу звільняю серед хмурної весни.

Серед хмурної весни...