Любов-війна
Бакун Андрій Михайлович
Давай скажи мені,
Хто став для мене він,
Чому не сплю вночі,
Чому постійно з ним.
Мої думки, слова
І вся моя душа
Немов я в космосі,
Не в мінусі, не в плюсі...
Стою, біжу, сміюсь
І плачу я боюсь.
Відкрив для мене світ,
З якого я не вернусь.
Ти не мовчи скажи,
Хто я тобі така,
Чому без тебе знов
Я залишаюсь одна.
Твої слова вогонь: від них згораю,
Та силу почуттів вже забуваю.
Твої слова, як лід я замерзаю,
Любов-війна Кричу і відпускаю.
Давай скажи мені,
Чому я так боюсь,
Втрачаю весь контроль
Над тілом, я не борюсь.
Ти дієш як гіпноз,
Холодний, як мороз.
Цілуй мене давай,
Рятуй ти наш симбіоз.
Електро-імпульс, шок,
Назустріч робиш крок.
І вже я не боюсь,
Беру до тебе квиток.
Я знаю, тільки ти
На цілий світ один,
Ми зшиті назавжди
З тобою з двох половин.