Де вона
Максим Ячмінь
Занадто швидко для мене
За нею час плине
Години як хвилини
Не відчуваю глибини
Забагато в погляді струму
Зводять іноді з розуму
Очі кольору осені
Кольору осені
Хоча хода її здається звільна
Кожен крок в мені здіймає хвилі
Хай мить до спалаху вона є вільна
За мить до вибуху була у штилі
Там де вона, де вона,
Там вирує моє море
Там де вона, де вона,
Розквітає моя пустеля
Без неї з часом години
Ніби дні до весни
Мабуть і життя половини
Не вистачить вивчити її
Не вистачить звикти до струму
Що зводить з розуму
В очах кольору осені
Кольору осеніи