Сопрано

Моя душа скучає за тобою,
Налий мені ще чай отой з журбою,
Бо чаша переповнена спокоєм,
Розлилася пекучою водою,
Налий отої кави що зимою
Топила льодовите серце моє,
Та вийшов я із теплого запою,
Моя душа скучає за тобою

Раптом серед вулиць я залишу ці рядки,
Щоби коли ішла об них ти спотикнулась,
Весь цей час грався я у піддавки,
Щоби ти просто мені посміхнулась.
По насінині сію я грядки,
А як інакше щоб зробити те що любиш,
Я тут у піддавки тай залюбки,
Та піддаватись сам собі не будеш

Я загубився серед ніжного сопрано,
І утопав в безкрайності яскравих мрій,
Тебе побачив коли було рано,
Зберіг на першій вечірній зорі.